Методична, творча та журналістська діяльність

ТВОРЧЕ "ПОБАЧЕННЯ" В ОСЕЛІ ВАСИЛЯ КРАВЧУКА

17 жовтня 2011р. 






УЧАСТЬ В ОБЛАСНОМУ СЕМІНАРІ ВИКЛАДАЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ 


















ВСТУП
        На сучасному етапі еталоном навчання і виховання є гуманітарна  освіта, що являється засобом і сферою формування державного етносу, а значить національної культури і розвитку особистості як найвищої цінності суспільства. Звичайно, ідеалом сучасного навчально-виховного процессу є особистість не з енциклопедичною пам'яттю, а гнучким розумом, з швидкою реакцією на все нове і «забуте старе», з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з гарними орієнтувальними навичками. В цьому недалекому переліку і заключаються творчі здібності учня, його талан, обдарованість.
        Тому, розвиток і формування творчого потенціалу молодої людини трактується сьогодні як основне завдання профтехосвіти.
        Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень  -- не має бути об'єктом, а насамперед творцем свого власного творчого «Я».
        Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально-виховного процесу в урочно-позаурочній системі, а значить. Перейти до вирішення розвитку та реалізації творчих здібностей та обдарування кожного учня. Бо немає не талановитих дітей – є діти, котрі бояться свого таланту, зважаючи на соціальну щаблю, на якій перебуває сім’я, або ж клімат групи чи інші соціально-психологічні чинники, котрі переслідують дитину (немодний одяг, погане здоров’я, неповна сім’я, хвора мама чи батько-алкоголік, відсутність комп’ютера тощо).
         Перебудова навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію функцій викладача. Я думаю, що ви, шановні колеги, погодитесь з твердженням того, що викладач мови та літератури повинен будувати педагогічний процес не за принципом інформаційного повідомлення  від себе учням в жанрі постійного монологу, а за принципом діалогізації.
        Адже, своєрідність словесності, як предмета полягає насамперед у тому, що дитина пізнає, осмислює та сприймає світ, знайомиться з усіма  галузями життєдіяльності свого народу, засвоює його духовні і душевні якості, риси характеру, особливості психоустрою.



презентація
        Власне для себе я вималювала схему «Світ – люди – обдарованість», яку пропоную до вашої уваги. (схема)
        Тепер, щодо практичної діяльності викладача на уроці і в позаурочний час. Безумовно, ми знаємо, що методика викладання – це поєднання традиційних правил і творчості. Тому, діапазон методів і прийомів досить широкий. Зрозуміло і те, що ми у своїй практиці створюємо емоційно-естетичне сприймання матеріалу учнями. Тому від принципу хронології життя, в українській літературі, як такої, ми відійшли. Тому важливо представити письменника як творчу особистість.
        Шановні, колеги! Вам ніколи не спадало на думку, що все найкраще: і житні поля, і безкрає колосся пшениць, і річка в дзеркальній обнові – це все найкраще, що віддає дитинство людині. Саме з нього все починається – з рідного краю: спогади про батьківську хату, мамині рушники, бабусині казки, батьківські поради, переспів струмків і пахощі квітів.
        Приємним для мене став той факт, що про це зауважили мої учні третього курсу на уроці «Пісенний розмай лірики Андрія Малишка» і переконливо доказали, що усі митці, мабуть такі талановиті, що ввібрали в себе традиції та побут краю, де народилися і зростали. А підказала їм цю думку – екскурсія в Краєзнавчий музей, яку я традиційно проводжу Першого вересня в ліцеї. І якось плавно поєдналися на уроці долі Малишка із Полтавщини і Василя Кравчука -- нашого земляка Подільського краю. (екскурсія)
        Мимоволі беру в руки збірку поезій Василя Івановича «Мамин день» і цитую твердження учнів – вірш «Лине душа на знайомі стежки» (вірш)
        По закінченні уроку, переконуюсь в тому, що не варто ігнорувати пропозиції молодих людей, адже їхня творчість повернути урок у цікаве, саме для них, русло – це велике досягнення впливу рідного слова, традицій, національної культури в позаурочний час, що є дуже важливим аспектом у вік, так званих Інтернет-дітей.
        Продовжуючи тему, скажу, що у своїй практиці, приділяю велику увагу позаурочній діяльності, яка знаходить своє відображення на уроках, а значить – це ще раз доводить, що наші учні обдаровані.
Напередодні наступного уроку проводжу чергове засідання членів гуртка літературної Спілки «Згарда» ( про назву і роботу гуртка буде дальше), на якому обговорюємо проведену журналістську роботу в моєму рідному селі Плужне. Саме там проживає ніким незнана майстриня вишивки. Її рушники захоплюють погляд, бо тими нитками і візерунками Валентина Семенівна розповідає про життя свого краю, про радощі і сум материнського серця, про лебедине кохання, про красу природи і річок Ізяславщини. (фотосесія)                               Реальним стає той факт, що в даній позаурочній діяльності, реалізовується навчально-виховна низка правил класно-урочної системи навчання і виховання. В ситуації спілкування з майстринею учень дотримується культури мовлення та правил етикету, будує репліки з простих і складних речень з різними видами зв’язку, дотримується норм літературної вимови, почуваючись як справжній професіонал.                                                                                                            В діалозі гуртківців під час засідання народжується проект:
*написати статтю в районну газету «Зоря Надгориння», та ліцейну газету «Крила»
*помістити інформацію про талант жінки в літературному віснику «Промінь», який випускають гуртківці щомісяця
*використати фотоматеріали на уроках української мови і літератури
Вертаючись до уроку… -- оголошую учням, що домашнім завданням є декламування напам’ять вірш “Пісня про рушник» і вже не маю жодних сумнівів, що плануючи домашнє опитування на наступному уроці, обов’язково використаю матеріал роботи членів гуртка. Планую опитування провести методом асоціацій в фотогалереї. Здавлося б, і тема поезії зрозуміла і в усіх учнів буде єдина асоціація – мама, радість, сум тощо. Але ж не можна випускати і варіанту творчого мислення, тим більше, що я переконалася уже в цьому. Учні, переглядаючи фото і обмінюючись враженнями, одностайно вирішили, що цю поезію вони співатимуть усією групою, якщо викладач не заперечуватиме. І не сміла я перечити, бо серце моє, мабуть, цього і чекало. А вже коли співали, то раділа душа.
Результатом позаурочної  роботи та навчальної діяльності на уроках стала, так би мовити, архітектурна оздоба кабінету. Пропоную вашій увазі спогад про маму у виконанні третьокурсників на уроці (фотоапарат завжди зі мною) і познайомтесь будь ласка з кабінетом української мови і літератури Плужненського ПАЛ. (відео виконання пісні і кабінет)


ЗАКЛЮЧЕННЯ
        Напрошується твердження того, що позаурочна діяльність, у вивченні культури нашого народу програмує в урочній системі національну ідентичність учнів, формує їх національну свідомість, сприяє національному самоототожненню.
        Це, в свою чергу, доводить, що рідна мова, поетичне слово земляка є основою становлення пізнавальної сфери особистості, забезпечує розвиток її творчого інтелекту, сприяє виробленню й подальшому вдосконаленню понятійного апарату.
        В цьому, особисто для мене, і полягає сутність діалогу, як форми спілкування викладача---------учнів, учнів--------людей.
       
У нинішньому часопросторі кожний  учень відкриває і вирішує для себе питання: хто я, для чого прийшов у цей світ, який сенс мого життя, на основі яких цінностей я повинен робити вибір свого життєвого шляху. Тому, так важливо обрати правильну методику навчально-виховного процесу, бо методика – це шлях по якому буде іти дитина. Тому створюючи умови для творчості, викладач української мови і літератури  не повинен домінувати , а стати між учнями рівноправним, щоб лише допомогти учням знайти власну правду в поставлених життєвих питаннях а не подати готові формули і розв’язки.
Тепер, можливо, шановні колеги, схема стане більш зрозумілішою для аналізу. (схема)
        З вашого дозволу, представляю до вашої уваги роботу МАН «В мені літопис ріднокраю», що свідчить про тісну дружбу з наставником для ліцеїстів Великим Подолянином Василем Кравчуком.
        Також, пропоную вашій педагогічній критиці колективну збірку поезій «Крила юності», як результат роботи літературної Спілки «Згарда». Про назву нашого гуртка, про його роботу, ви довідаєтесь на перших сторінках книжечки. Там ви зустрінетесь з моїм фотографічним портретом, учнів, працівників і, звичайно ж, з Василем Кравчуком. Саме він написав для ліцеїстів «Гімн ліцею», який розміщений на сторінках збірки. В ній, ви познайомитесь і з нашим навчальним закладом, тому що проілюстрована вона фото. Приємно, що творчість обдарованих дітей оцінили. Збірочка заслугувала 2місце на Обласному конкурсі творчих знахідок, організованого Інститутом естетичного виховання і була представлена на Всеукраїнській виставці в Києві.

ТВОРОЧА СТУДІЯ З ЮРІЄМ РЯСТОМ В ОСЕЛІ "НА МНОГАЯ ЛІТА", Київ  2013р.





...І ДЕБЮТ ТВОРОЧОГО ДОРОБКУ НА ВСЕУКРАНСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННІ "РАДОСИНЬ" ПРИ НАЦІОНАЛЬНІЙ СПІЛЦІ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ. Київ, 2011р. (керівник Д.Чередниченко)





                                                                                                                                        

ЗУСТРІЧ В ЛІЦЕЇ   (ІНТЕРВ'Ю ДЛЯ ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ НА КАНАЛІ "ПОДІЛЛЯ-ЦЕНТР" про виховання любові до рідного краю у співпраці з митцями рідного Ізяславського краю)


Присутні: викладач Даниленко Г.А.;
                   учні навчального закладу;
                   класний керівник Орнаєва О.В.;
                   письменник Василь Кравчук;
                   директор Лісовський М.І.;
                   заступник по НВР Лісовська Є.В.;
                   Член Національної спілки журналістів
                   України Семенюк Є.В.

         











    
 ПЛУЖНЕНСЬКА САНАТОРНА ШКОЛА. ТВОРЧА ЗУСТРІЧ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОСІБНИКА-ХРЕСТОМАТІЇ "НА ЛЕЛЕЧОМУ КРИЛІ. ЛІТЕРАТУРА ІЗЯСЛАВСЬКОГО КРАЮ" (ПОДАРУНКОВЕ ВІТАННЯ З КНИГАМИ ВІД ПИСЬМЕННИКА-ЗЕМЛЯКА 
Ю. РЯСТА) 


















НЕХАЙ ВАС, ЗАЧАРОВУЄ ВЕСНА -- ОБЛАСНИЙ СЕМІНАР НА БАЗІ ПЛУЖНЕНСЬКОГО ПАЛ







 

УРОК-ЗУСТРІЧ З 11 КЛАСОМ ІЗЯСЛАВСЬКОЇ ШКОЛИ №1














 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)